Про місто

Символіка
Історія
Книга пам’яті

з на
 
хостинг от freehost.com.ua

 Тиц сайта
Яндекс цитирования
bigmir)net TOP 100



1 Сторінка      1  2  3
 



Волочиський залізничний вокзал
Залізнична станція Волочиськ Історія та розвиток
Краса Подільського краю, а також її багатовікова історія невід’ємно пов’язані з історією сталевих магістралей.

У другій половині ХІХ століття, коли набирала обертів промисловість подільської землі, виникла потреба у нових шляхах сполучення з європейськими країнами.

Отож, у 1870 році неподалік прикордонного містечка Волочиськ пролягла залізниця й була збудована залізнична станція.
"Станция железной дороги "Волочиск" существует с 1869 года. При станции на службе состоят: начальник станции, два помощника его, кассир, смотритель дворов, три конторщика, счетчик вагонов, два весовщика, два приемщика поездов, швейцар, один старший стрелочник и 12 младших, один главный кондуктор и три младших.
Состав служащих в Волочиской почтово-телеграфной конторе таков: начальник конторы, его помощник, шесть почтово-телеграфних чиновников и семь почтальёнов." — так писав М.І.Теодорович про нашу станцію у своєму дослідженні "Волинь".
До першої світової війни станція складалася з двох частин, — південна її сторона тричі на добу приймала потяги з-за кордону.

Пройшовши митний контроль, пасажири переходили на північну сторону, звідки, через три години, після прибуття австрійського потяга відправлявся потяг у Росію.

Прикордонне розташування станції впливало на специфіку її роботи. Крім необхідності проведення митного огляду пасажирів, часто доводилось переносити вантажі з одного потяга на інший, пересипати зерно з російських вагонів у австрійські.
Розклад руху потягів на 1914 рік:
з правої сторони (північної) вони відходили в Росію о 6 годині — пасажирський, о 14-й — пасажирський, о 21-й год. 09хв. — кур’єрський до Києва, який знаходився в дорозі 12 годин.
Приміщення залізничного вокзалу було двоповерхове, збудоване за зразками готичного стилю.
З 1880 року на вокзалі запрацював телеграф.
Після приєднання нашого краю до Російської імперії, цариця Катерина II видала указ про утворення нової системи митниць у Ямполі, Могильві, Жванці, Гусятині, Радзивілові, а коли у 1870 році до Волочиська збудували Південо-Західну залізницю та з’єднали її у Підволочиську із залізницею Австро-Угорщини (нині Лвівська залізниця), то перше місце серед згаданих митниць зайняла Волочиська, яка стала першокласною.

Будинок транспортної митниці знаходився поблизу вокзалу.
Довгий час після закінчення другої світової війни у цьому приміщенні діяла Волочиська загальноосвітня школа №2.
Митниця ІІІ розряду була на кордоні біля річки Збруч в п’яти верстах від станції Волочиськ. Навпроти залізничної митниці знаходилась рампа для зберігання та вантаження різних вантажів. Діяв удосконалений підйомний кран. Вздовж рампи були збудовані численні пакгаузи. Зерно пересипали з російських вагонів, що стояли на рампі у австрійські, які стояли внизу. Такі роботи найчастіше проводились вручну.

Пломби, якими опломбовували залізничні вагони

Ліхтарі залізничників
Рампа

У 1893-1894 роках у Волочиську в 46-му піхотному Дніпровському полку проходив військову службу російський письменник О.І.Купрін. Життя і побут солдатів, службовців залізниці, звичаї провінційного містечка він описав у своїх ранніх творах "Ужас", "Свадьба", "Яма", "Контрабандист", "Телеграфіст" та повісті "Поєдинок".

Міст через річку збруч
 

У 1892 році при залізниці була споруджена церква. Її побудова пов’язана з аварією пасажирського потяга на ст.Богданівці у 1888 році в якій врятувалася царська сім'я, що їхала цим потягом.
Церква була освячена в ім’я Олександра Невського.

Імператор Микола II з царевичем Олексієм Миколайовичем у супроводі В.Н.Воєйкова (5-й зліва), командуючого 11-армією генерала від інфантерії Д.Г.Щербачова (6-й зліва), головнокомандуючого арміями Південо-Західного фронту генерала від інфантерії М.І.Іванова (7-й зліва), А.Н.Граббе (8-й зліва), барона В.Б.Фредерікса (11-й зліва) та ін. направляється у церкву прикордонної застави, після прибуття на станцію Волочиск.
Дата зйомки: 13.10.1915 Місце зйомки: Волинська губернія, місто Волочиск.

Імператор Микола II з царевичем Олексієм Миколайовичем з командуючим 11-армією генералом від інфантерії Д.Г.Щербачовим, бароном В.Б.Фредеріксом  виходять з церкви прикордонної застави після Богослужіння.
Дата зйомки: 13.10.1915 Місце зйомки: Волинська губернія, місто Волочиск.

Волочиське залізничне училище було відкрите 1 січня 1897 року. Щорічно управління Південно-Західної залізниці відпускало на розвиток училища 1210 карбованців. В ньому навчалися 31 хлопець і 24 дівчини. Вчителька - Катерина Сидорівна Подрєзова. Закону Божого навчав священик Вікентій Пахомович Сименович. Співи викладав диякон Ісидор Карниковський.
З 1905 року училище почало діяти як школа для дітей залізничників. Зараз у цьому приміщенні знаходиться Волочиський районний історичний музей. В музейній експозиції збереглося фото 9-го випуску Волочиської залізничної трудової школи 1929 року. По закінченні школи видавались відповідні свідоцтва. Одне з таких свідоцтв, видане випускниці 1928 року Сігал Есфірі також представлене в експозиції.

Волочиське залізничне училище
Волочиський районний історичний музей

Випускники Волочиського залізничного училища

У роки першої світової війни Волочиськ знаходився у прифронтовій зоні.
П’ятого квітня 1916 року на залізничній станції Волочиськ командуючий Південно-Західним фронтом генерал О.О.Брусилов провів нараду командуючих арміями фронту з приводу наступальної операції проти австро-німецьких військ.
На нараді був присутній цар Микола ІІ. Наступ, що незабаром розпочався, завершився успішно ціною великих втрат, в основному українських солдат.
Цей наступ увійшов в історію військового мистецтва під назвою "Брусиловського прориву".
Під час "Брусиловського прориву"
Генерал О.О.Брусилов
На третій день лютневої буржуазно-демократичної революції до Волочиська прибув пасажирський потяг, на трубі паровоза якого майорів червоний прапор, що сповіщав про повалення царизму в Росії.
20 лютого 1918 року Волочиськ захопили австро-угорці, які разом з гайдамацьким загоном повернули владу поміщиків і капіталістів. День і ніч через станцію Волочиськ йшли ешелони до Німеччини з награбованим добром.
1 Сторінка      1  2  3